На цій сторінці

Як користуватися цими правилами

Прочитайте правило, потім прочитайте текст і знайдіть це правило в ньому тричі. Це і є весь метод. Правило, яке ви зустріли тридцять разів у реченнях, які ви зрозуміли, стає вашим. Правило, яке ви годину вчили, доведеться шукати знову. Усі речення нижче взяті з текстів цього сайту, тож їх можна знайти і в контексті.

Що в нідерландській інакше, ніж в українській

Українська допомагає вам більше, ніж здається. Але в трьох місцях вона заважає.

  • Артиклі. В українській їх немає, а в нідерландській майже кожен іменник має артикль: de або het (означений, як англійське the) чи een (неозначений). Артикль треба вчити разом зі словом: de fiets, het huis.
  • Порядок слів. Українською можна сказати «Сьогодні я працюю», «Я сьогодні працюю» і «Працюю я сьогодні». У нідерландській порядок сталий: дієслово стоїть на другому місці, а в підрядному реченні йде в кінець. Це правила 1, 2 і 3, і вони найважливіші на цій сторінці.
  • Минулий час. В українській один минулий час: я працював, я прийшов. У нідерландській два основні: перфект (ik heb gewerkt) у розмові і простий минулий (ik werkte) в оповіданнях. Про обидва нижче.

А легше ось що: нідерландські іменники не відмінюються. De fiets лишається de fiets, хоч би що з велосипедом відбувалося. Дієслово має лише кілька форм. Тож замість семи відмінків вам треба запам’ятати, де в реченні стоїть дієслово.

1. Дієслово стоїть на другому місці

У звичайному реченні дієслово стоїть другим, хоч би що стояло першим. Якщо речення починається з підмета, порядок такий самий, як в українській. Якщо ж воно починається з часу, місця або слова dan (потім), дієслово однаково стоїть другим, а підмет переходить за нього. Через це правило нідерландські речення здаються перевернутими, і ви побачите його в кожному другому реченні. У запитанні дієслово стоїть першим або одразу після питального слова: Waar woon je? (Де ти живеш?)

  • Vandaag is het 27 april. Сьогодні 27 квітня. (Koningsdag in Amsterdam)
  • Op de markt is groente goedkoper dan in de supermarkt. На ринку овочі дешевші, ніж у супермаркеті. (Op de markt)
  • Dan loopt ze met Tom naar het Vondelpark. Потім вона з Томом іде до Вонделпарку. (Koningsdag in Amsterdam)

2. У підрядному реченні дієслово йде в кінець

Після dat (що), omdat (бо, тому що), als (якщо, коли), toen (коли, про минуле), terwijl (поки, тоді як) і of (чи) дієслово залишає друге місце і йде в кінець речення. Якщо підрядне речення стоїть першим, головне речення після нього починається з дієслова. Чотири короткі слова так не роблять: en (і), maar (але), want (бо) і of (або) з’єднують два головні речення, і дієслово після них лишається другим. Тому want і omdat обидва означають «бо», але порядок слів після них різний.

  • Als hij niet op tijd ploegde, groeide er geen rijst. Якщо він не орав вчасно, рис не ріс. (Saïdjah en de buffel)
  • Ze steekt haar hand uit als ze linksaf gaat. Вона показує рукою, коли повертає ліворуч. (Een nieuwe fiets)
  • Nu verkocht hij in de hoofdplaats twee zilveren haken die van de ouders van zijn vrouw kwamen. Тепер він продав у головному місті два срібні гачки, які дісталися від батьків його дружини. (Saïdjah en de buffel)
  • Hij was bang, want het was bijna de tijd om te ploegen. Він боявся, бо наближався час орати. (після want дієслово стоїть другим; Saïdjah en de buffel)

3. Коли дієслів два, друге йде в кінець

Wil (хоче), kan (може), moet (мусить), mag (можна), gaat (збирається) і zal (буде) займають друге місце, а дієслово, яке несе зміст, іде в самий кінець речення. В українській ці два дієслова стоять поруч: «він хоче їсти». Читаючи, не зупиняйтеся на wil: спершу подивіться в кінець речення, а тоді прочитайте його цілим.

  • Hij huilt en hij wil niet eten. Він плаче і не хоче їсти. (Bij de huisarts)
  • Hij moest ook belasting betalen voor zijn land. Він мусив також платити податок за свою землю. (Saïdjah en de buffel)
  • Op Koningsdag mag iedereen op straat spullen verkopen. У День короля кожен може продавати речі на вулиці. (Koningsdag in Amsterdam)
  • Saïdjah huilde, en lange tijd kon hij niet eten. Саїджа плакав і довго не міг їсти. (Saïdjah en de buffel)

4. Перфект: hebben або zijn і дієприкметник у кінці

Про минуле нідерландці найчастіше говорять перфектом: форма hebben (мати) або, для руху і змін, zijn (бути) стоїть на другому місці, а дієприкметник у кінці. Дієприкметник зазвичай починається з ge- і закінчується на -t, -d або -en: gewerkt (працював), gepraat (розмовляв), geweest (був). Це те саме правило 3, тільки про минуле. Українською такі речення перекладаються звичайним минулим часом.

  • Ik heb koffie gemaakt en ik heb met de klanten gepraat. Я варила каву і розмовляла з клієнтами. (Solliciteren)
  • ‘Ze hebben mijn buffel geslacht,’ dacht hij. Він подумав: «Вони зарізали мого буйвола». (Saïdjah en de buffel)
  • In Oekraïne heeft ze twee jaar in een café gewerkt. В Україні вона два роки працювала в кафе. (Solliciteren)

5. Дієслова з відокремлюваним префіксом розпадаються надвоє

Багато дієслів складаються з короткого слова і дієслова: aandoen (вмикати), uitsteken (простягати), opbellen (дзвонити), meesturen (надсилати разом). У головному реченні дієслово стоїть на другому місці, а коротке слово йде в самий кінець. Якщо речення закінчується на aan, uit, op, af, mee або terug, це слово належить до дієслова: шукайте їх у словнику разом, як одне слово. В українській префікс завжди тримається дієслова (вмикає, простягає), тому це правило легко пропустити.

  • Hij doet het licht aan. Він вмикає світло. (aandoen, Een nieuwe fiets)
  • Ze steekt haar hand uit. Вона простягає руку. (uitsteken, Een nieuwe fiets)
  • Op elke boot staat muziek aan. На кожному човні грає музика. (aanstaan, Koningsdag in Amsterdam)

6. De і het та слова, що від них залежать

Кожен іменник належить або до слів з de, або до слів з het. Приблизно сім із десяти мають de, усі слова в множині мають de, усі зменшувальні форми мають het, решту треба вчити разом зі словом. Для українців тут є погана і добра новина. Погана: рід у нідерландській не збігається з українським, тож за українським словом артикль не вгадаєш. Добра: від артикля залежать передусім чотири вказівні слова. Deze і die (цей, той) ідуть зі словами з de, dit і dat (цей, той) зі словами з het. Читання вчить цього без зусиль, бо ви щоразу бачите пару разом.

  • Hij en de nieuwe buffel werden al snel vrienden. Він і новий буйвол швидко стали друзями. (Saïdjah en de buffel)
  • Met dat geld kocht hij een nieuwe buffel. За ті гроші він купив нового буйвола. (het geld, тому dat)
  • Op een thuisdag gebruik ik die tijd voor mijn kinderen en voor sport. У день, коли працюю вдома, я віддаю цей час дітям і спорту. (de tijd, тому die; Thuiswerken)

7. Прикметник має закінчення -e, з одним винятком

Прикметник перед іменником закінчується на -e: de kleine jongen (маленький хлопчик), het sterke dier (сильна тварина), een goede fiets (добрий велосипед). Виняток один: після een (або без артикля) перед словом з het закінчення -e зникає: een klein dorp (маленьке село), een sterk dier (сильна тварина). Для читача цей виняток як подарунок: прикметник без -e підказує, що іменник має het. В українській прикметник змінюється за родом, числом і відмінком, а тут закінчення лише одне.

  • In de winkel kost een goede fiets 500 euro of meer. У магазині добрий велосипед коштує 500 євро або більше. (de fiets)
  • Op zijn verjaardag heeft heel Nederland een vrije dag. На його день народження в усіх Нідерландах вихідний. (de dag)
  • Tom koopt een oud boek voor 50 cent. Том купує стару книжку за 50 центів. (het boek, тому без -e; Koningsdag in Amsterdam)

8. Множина закінчується на -en або -s

Більшість іменників у множині отримують -en: de fiets, de fietsen, de boot, de boten. Слова, що закінчуються ненаголошеним складом, і багато запозичених слів отримують -s: de tram, de trams, de foto, de foto's. Зверніть увагу на правопис: довгий голосний втрачає одну літеру (boot, boten), а після короткого голосного приголосний подвоюється (man, mannen).

  • Er zijn meer fietsen dan mensen. Тут більше велосипедів, ніж людей. (Een nieuwe fiets)
  • Op het water zijn honderden boten. На воді сотні човнів. (Koningsdag in Amsterdam)
  • Op de grond liggen kleden met spullen. На землі лежать покривала з речами. (Koningsdag in Amsterdam)

9. Зменшувальні форми: -je, -tje, -pje, завжди het

Нідерландська утворює зменшувальну форму майже від кожного іменника: het huis, het huisje (будинок, будиночок), de brief, het briefje (лист, записка), de lamp, het lampje (лампа, лампочка), het biertje (пивко). Вона означає «маленький», «приємний», а інколи нічого особливого, і таке слово завжди має het. Українцям ця звичка знайома: ми теж кажемо «кавуся» і «хлібчик». Ви зустрінете зменшувальну форму майже в кожній розмові і в кожній дитячій книжці, і це одна з причин, чому дитячі книжки складніші, ніж здаються.

  • Ze kijkt met een lampje in het oor van Sami. Вона дивиться ліхтариком у вухо Самі. (Bij de huisarts)
  • Olena maakt een foto van het briefje. Олена фотографує записку. (Solliciteren)

10. Слово er: там, це, їх

Слово er не має одного українського відповідника. На початку речення воно означає «є», «існує» (er is, er zijn), а справжній підмет іде після дієслова. Усередині речення воно може означати «там» (місце), «це» разом із прийменником (erop: на це, ervan: від цього, про це) або «їх» (ik heb er drie: у мене їх три). Щоб читати, вживати er самому не потрібно: побачивши er, чекайте на підмет далі в реченні.

  • Er zijn meer dan 100 kramen. Тут понад сто яток. (Op de markt)
  • Er zitten nog drie mensen. Там сидять ще троє людей. (Bij de huisarts)
  • Hij kreeg er achttien gulden voor en kocht een nieuwe buffel. Він отримав за них вісімнадцять гульденів і купив нового буйвола. (Saïdjah en de buffel)
  • Het ruikt er naar brood. Там пахне хлібом. (Solliciteren)

11. Niet і geen

Geen заперечує іменник без артикля або з een: geen eten (ніякої їжі), geen vergunning (жодного дозволу), geen oranje kleren (жодного помаранчевого одягу). Niet заперечує все інше: дієслово, прикметник, ціле речення. Українською в обох випадках буде «не» або «немає», тому тут легко помилитися, коли пишете, але не коли читаєте. Niet любить кінець речення або місце просто перед словом, яке заперечує, чи перед дієсловом у кінці.

  • Yuki heeft geen oranje kleren. У Юкі немає помаранчевого одягу. (Koningsdag in Amsterdam)
  • Zijn vader gaf geen antwoord. Його батько нічого не відповів. (Saïdjah en de buffel)
  • Je kunt niet zonder afspraak naar binnen. Без запису зайти не можна. (Bij de huisarts)
  • De kris was niet erg mooi. Кріс був не дуже гарний. (кріс, яванський кинджал; Saïdjah en de buffel)

12. Ze, je, we: короткі форми займенників і ввічливе u

Більшість займенників має дві форми: zij і ze, jij і je, wij і we. Коротка форма звичайна і в розмові, і в текстах, довга додає наголос. Ze означає «вона» або «вони», а розрізнити допомагає дієслово: ze fietst (вона їде на велосипеді), ze fietsen (вони їдуть на велосипеді). U — це ввічливе «ви»: так звертаються до незнайомих, до службовців і до старших, поки вони не скажуть zeg maar je (можна на «ти»). Як і в українській, «ви» тут має значення, але в Нідерландах на «ти» переходять набагато швидше.

  • Dan fietst ze naar haar werk. Потім вона їде на велосипеді на роботу. (ze і дієслово з -t: вона)
  • Mensen dansen en zingen. Люди танцюють і співають. (дієслово у множині, без -t)
  • Komt u vandaag maar langs. Приходьте сьогодні. (u: так асистентка лікаря говорить із батьком Самі; Bij de huisarts)
  • Dag Olena, ik ben Peter de Groot. Zeg maar Peter. Добрий день, Олено, я Петер де Грот. Можна просто Петер. (Solliciteren)

Що далі: простий минулий час

Більшість історій розповідають у простому минулому часі, і ви зустрічаєте його вже з рівня A2: правильні дієслова отримують -te або -de (werkte, fietste, woonde), а поширені дієслова змінюють голосний (ging, kwam, was, had, zei). Він є в кожному романі й у більшості газетних статей. Не вчіть список напам’ять: прочитайте історію в минулому часі, помітьте, що дієслова виглядають інакше, і список прийде сам. Добрий початок: Saïdjah en de buffel, перший розділ книжки «Саїджа й Адінда», розказаний у минулому часі.

Де зустріти ці правила

Кожне речення на цій сторінці взяте з безкоштовних текстів цього сайту, і кожен текст має сторінку українською: торкніться слова, і з’явиться його значення. Почніть із текстів Koningsdag in Amsterdam і Op de markt, слухайте аудіо і знаходьте правила по ходу читання. Сторінка про рівні пояснює, що вміє читач на кожному рівні. Докладні сторінки про порядок слів, складні речення, питальні слова й артиклі поки що є тільки англійською, наприклад Dutch word order explained.

Чи складна нідерландська граматика для українців?

Простіша, ніж здається: немає відмінків, лише два означені артиклі (de і het) і одне закінчення прикметника. Звикати доведеться до порядку слів і до артиклів, яких в українській немає. Усе, що потрібно читачеві на рівнях A2 і B1, вміщається на цій сторінці.

Чи треба вчити граматику, щоб читати нідерландською?

Треба впізнавати дванадцять схем із цієї сторінки, особливо те, де стоїть дієслово. Щоб зрозуміти текст, не обов’язково правильно вживати їх самому, а впізнавати їх вчить читання, а не вправи. Прочитайте правило один раз, а потім читайте, поки не перестанете його помічати.

Яке правило нідерландської граматики найважливіше?

Дієслово на другому місці в головному реченні, дієслово в кінці в підрядному і друге дієслово в кінці, коли їх два. Саме ці три правила найбільше відрізняють нідерландське речення від українського.

Чому дитячі книжки складні для тих, хто вчить мову?

Через зменшувальні форми, простий минулий час і сталі вирази. Книжка для нідерландських п’ятирічних дітей розрахована на те, що граматика з цієї сторінки вже автоматична. Текст для тих, хто вчить мову на рівні A2, вживає часи, які дає ваш курс, мало зменшувальних форм і слова, які ви знаєте.